Як зробити набризк на фасад своїми руками: розчин, інструменти, технологія
30
Оздоблення фасаду - це не лише захист стін від негоди, але й візитна картка будинку. Серед безлічі варіантів декоративних штукатурок особливе місце займає «шуба», або набризк. Ця технологія, перевірена часом, знову набирає популярності завдяки своїй довговічності, виразній фактурі та можливості нанесення своїми руками. У цій статті ми детально розберемо, як правильно зробити набризк, який розчин вибрати та яких помилок варто уникати.
Що таке набризк (штукатурка «шуба») і чому її обирають
Набризк, широко відомий як штукатурка «шуба», - це техніка декоративного оздоблення фасадів, за якої на підготовлену поверхню накидається цементно-піщаний або полімерний розчин. В результаті утворюється характерна шорстка фактура, що нагадує хутро. Головна особливість цієї технології - створення міцного, паропроникного та стійкого до атмосферних впливів покриття з вираженим рельєфом.
«Шубу» обирають за її універсальність та практичність. Вона однаково добре виглядає як на приватних будинках, так і на господарських будівлях, гаражах чи огорожах. Простота нанесення дозволяє виконати роботи навіть без залучення професійних будівельників, що значно економить бюджет.
Для яких типів фасадів підходить
Штукатурка «шуба» є універсальним рішенням і може наноситися практично на будь-яку мінеральну основу. Найкраще вона підходить для:
- Цегляних стін (керамічна, силікатна цегла).
- Бетонних та залізобетонних поверхонь.
- Стін з газоблоків, піноблоків та інших комірчастих бетонів.
- Оштукатурених цементно-піщаними або цементно-вапняними розчинами поверхонь.
- Фасадів, утеплених пінопластом або мінеральною ватою, за умови створення армуючого шару з сіткою.
Важливо, щоб основа була міцною, стабільною та не схильною до усадки. Для дерев'яних поверхонь цей тип оздоблення застосовується рідко і вимагає складної підготовки.
Переваги та недоліки фасадної обробки «шубою»
Як і будь-який інший матеріал, набризк має свої сильні та слабкі сторони, які варто враховувати при виборі.
Довговічність
Правильно нанесена «шуба» на основі якісного цементного розчину здатна прослужити 20-25 років без втрати своїх експлуатаційних властивостей. Вона стійка до морозів, опадів, ультрафіолету та механічних пошкоджень.
Простота нанесення
На відміну від складних технік типу «венеціанки» чи «короїда», набризк не вимагає високої кваліфікації. Нанести його можна за допомогою простих інструментів, таких як віник, щітка або спеціальний розпилювач.
Маскування нерівностей
Фактурна поверхня «шуби» чудово приховує дрібні дефекти основи: невеликі тріщини, вибоїни та перепади. Це дозволяє зекономити час та кошти на ідеальному вирівнюванні стін.
Декоративність
Рельєфне покриття надає фасаду об'єму та виразності. Можливість фарбування у будь-який колір або додавання пігменту безпосередньо в розчин відкриває широкі можливості для дизайну.
Недоліки
- Неможливість гладкого фінішу: Сама суть технології полягає у створенні рельєфу, тому отримати гладку поверхню неможливо.
- Складність перефарбування: Через глибоку фактуру витрата фарби при перефарбуванні буде значно вищою, ніж для гладких стін. Також процес нанесення фарби більш трудомісткий.
- Накопичення бруду: Шорстка поверхня схильна до накопичення пилу та бруду, тому може вимагати періодичного очищення водою під тиском.
Який розчин потрібен для набризку
Основа якісної «шуби» - це правильно приготований розчин. Його можна замішати самостійно або придбати готову суміш.
Склад класичної цементно-пісчаної суміші
Традиційний рецепт включає три основні компоненти:
- Цемент: Найкраще використовувати портландцемент марки М400 або М500. Він забезпечить необхідну міцність та морозостійкість.
- Пісок: Повинен бути річковим, просіяним, без глини та сміття. Розмір фракції впливає на фактуру: дрібний пісок (до 1 мм) дасть дрібнозернисту «шубу», середній (1.5-2 мм) - класичну грубу фактуру.
- Вода: Чиста, без домішок.
Пропорції цементу, піску, води, модифікаторів
Класичною пропорцією для набризку вважається 1:3 (одна частина цементу на три частини піску). Воду додають поступово, доводячи розчин до консистенції густої сметани. Суміш повинна легко стікати з інструменту, але не бути занадто рідкою, щоб не утворювалися патьоки.
Для покращення властивостей у розчин можна додавати модифікатори: пластифікатори (покращують рухливість), фіброволокно (зменшує ризик тріщин), гідрофобізатори (підвищують вологостійкість).
Додаткові компоненти
- Гашене вапно: Додавання вапняного тіста (до 10% від маси цементу) робить розчин більш пластичним та паропроникним.
- Полімери: Полімерні добавки (наприклад, клей ПВА) підвищують адгезію (зчеплення) розчину з основою.
- Барвники: Для отримання кольорової «шуби» в суміш додають сухі пігменти, стійкі до лужного середовища та ультрафіолету.
Суміші, які можна купити готовими
На ринку представлено багато готових сухих сумішей для штукатурки «шуба» (наприклад, Ceresit, Baumit, Kreisel). Вони вже містять усі необхідні компоненти, включаючи модифікатори, у правильних пропорціях. Робота з ними простіша: достатньо лише додати води згідно з інструкцією виробника.
Необхідні інструменти
Для нанесення набризку вам знадобиться простий набір інструментів:
- Для ручного нанесення: звичайний віник (сорговий), жорстка щітка або спеціальна машинка-шарманка.
- Для підготовки та допоміжних робіт: кельма, шпатель, відро (ківш).
- Для замішування розчину: велика ємність (відро на 20-30 л), будівельний міксер або дриль з насадкою-вінчиком.
- Для механізованого нанесення (опціонально): компресор з розпилювачем (хопер-ківш). Це значно прискорює роботу на великих площах.
Підготовка поверхні перед нанесенням
Якість та довговічність покриття на 70% залежить від правильності підготовки основи. Процес включає кілька обов'язкових етапів.
Очищення фасаду від пилу, грибка, старого покриття
Поверхню необхідно ретельно очистити від бруду, пилу, масляних плям, моху та грибка. Стару фарбу, що відшаровується, або штукатурку слід видалити металевою щіткою або шпателем. Грибкові ураження обробити антисептичним засобом.
Вирівнювання глибоких дефектів
Хоча «шуба» маскує дрібні нерівності, великі тріщини та вибоїни (глибше 5 мм) потрібно заздалегідь зашпаклювати ремонтним розчином. Після висихання ремонтної суміші ці ділянки слід зашліфувати.
Обробка ґрунтовкою глибокого проникнення
Ґрунтування - обов'язковий етап. Ґрунтовка зміцнює основу, зменшує її водопоглинання, покращує адгезію штукатурки та запобігає швидкій втраті вологи з розчину. Для пористих основ (газобетон) рекомендується наносити ґрунтовку у два шари.
Технологія нанесення «шуби» на фасад
Як зробити розчин правильно
У ємність для замішування налийте необхідну кількість води, потім поступово додавайте суху суміш (цемент з піском або готову), постійно перемішуючи міксером на низьких обертах. Замішуйте до отримання однорідної маси без грудок. Дайте розчину настоятися 5-10 хвилин і перемішайте ще раз. Готовий розчин має бути пластичним і зберігати рухливість протягом 1-1.5 годин.
Вибір способу нанесення (ручний, механізований)
Ручний спосіб ідеально підходить для невеликих площ. Найпростіший метод - набризк віником. Для цього в одну руку беруть палицю, а в іншу - віник. Віник занурюють у розчин і різким рухом вдаряють об палицю, направляючи бризки на стіну. Регулюючи силу удару та відстань до стіни, можна змінювати розмір «зерна».
Механізований спосіб за допомогою хопер-ковша, підключеного до компресора, дозволяє наносити розчин значно швидше та рівномірніше. Цей варіант оптимальний для фасадів площею понад 50 м².
Товщина шару
Оптимальна товщина шару «шуби» складає від 5 до 15 мм. Занадто тонкий шар не створить виразної фактури і буде недостатньо міцним. Занадто товстий шар може сповзати під власною вагою та тріскатися при висиханні.
Рекомендована температура та вологість
Роботи слід проводити за температури повітря та основи від +5°C до +30°C та відносній вологості не вище 80%. Уникайте нанесення штукатурки під прямими сонячними променями, під час дощу або сильного вітру. Це може призвести до нерівномірного висихання та розтріскування.
Скільки сохне штукатурка
Початкове схоплювання відбувається за кілька годин. Повне висихання та набір міцності цементної штукатурки займає до 28 діб. Протягом перших 2-3 днів фасад рекомендується захищати від сонця та періодично зволожувати, щоб уникнути появи тріщин.
Поради та лайфхаки від професіоналів
Як досягти рівномірної структури
Щоб фактура була однорідною по всій площі, намагайтеся наносити розчин з однаковою інтенсивністю, з тієї ж відстані та під тим самим кутом. Роботу на одній стіні бажано виконувати безперервно, від кута до кута, методом «мокре по мокрому».
Як уникнути потьоків і тріщин
Патьоки виникають через занадто рідкий розчин. Тріщини - наслідок нанесення занадто товстого шару, швидкого висихання на сонці або недостатнього зволоження основи. Готуйте розчин правильної консистенції та дотримуйтесь температурного режиму.
Чи можна наносити на утеплення (наприклад, по сітці)
Так, можна. Технологія передбачає попереднє створення на утеплювачі (пінопласт, мінвата) базового армуючого шару. На плити утеплювача наноситься клейовий розчин, в який утоплюється лугостійка фасадна сітка. Після повного висихання цього шару (3-5 днів) можна наносити декоративну «шубу».
Як пофарбувати поверхню після висихання
Фарбування можна починати після повного висихання штукатурки (через 2-4 тижні). Найкраще використовувати фасадні фарби (акрилові, силіконові, силікатні). Для нанесення фарби на рельєфну поверхню ідеально підійде валик з довгим ворсом або фарборозпилювач.
Нюанси кольорового набризку
Додавання барвника в суміш
Для отримання кольорового покриття можна додати сухий неорганічний пігмент безпосередньо в розчин на етапі замішування. Важливо точно дозувати пігмент для кожної партії, щоб уникнути різниці у відтінках на фасаді. Цей метод хороший тим, що навіть при появі подряпин колір не зміниться, оскільки штукатурка пофарбована в масі.
Варіанти фінішної окраски
Альтернативний варіант - фарбування вже готової білої «шуби». Це дозволяє точніше підібрати колір і, за потреби, легко його оновити в майбутньому. Можна використовувати цікаві техніки, наприклад, нанести один колір фарборозпилювачем, а потім злегка пройтися по виступаючих частинах фактури валиком з фарбою іншого відтінку, створюючи ефект об'єму.
Часто задавані питання (FAQ)
Підходить «шуба» для дерев'яного фасаду?
Ні, це не найкращий варіант. Дерево «дихає» і змінює свої розміри залежно від вологості, що призведе до розтріскування цементної штукатурки. Для дерев'яних будинків краще використовувати інші види оздоблення.
Яка товщина шару оптимальна?
Оптимальна товщина - 10-15 мм. Це забезпечує і міцність, і виразну фактуру.
Чи можна нанести «шубу» поверх старої штукатурки?
Так, якщо стара штукатурка міцна, не відшаровується і не має великих дефектів. Поверхню потрібно обов'язково очистити та проґрунтувати.
Як доглядати за поверхнею?
Фасад з «шубою» невибагливий у догляді. Зазвичай достатньо періодично (раз на 1-2 роки) мити його водою зі шланга або апарату високого тиску, щоб змити пил та бруд.
Висновок
Штукатурка «шуба» - це відмінний вибір для тих, хто шукає довговічне, бюджетне та естетично привабливе оздоблення для фасаду. Завдяки простоті технології, нанесення набризку цілком реально виконати самостійно, особливо на невеликих об'єктах, таких як гараж, паркан або дачний будинок. Ви отримаєте надійне покриття, яке ефективно приховає дрібні недоліки стін і прослужить багато років.
Однак, для роботи на великих площах або багатоповерхових будівлях, де важлива швидкість та ідеальна однорідність покриття, краще звернутися до професіоналів. Вони використовують механізоване обладнання, що гарантує високу якість та швидкість виконання робіт.
Залишилися побажання, поділіться своїм відгуком
Тут поки немає відгуків, будьте першим
Статті на тему
"Будівництво"
Дякуємо за відгук
Найсвіжіше на порталі
